26.03.2017 Божественна літургія у с. Мішково-Погорілове Вітовського району Печать

26 березня митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим звершив Божественну літургію у Свято-Миколаївському храмі с. Мішково-Погорілове Вітовського району. Архіпастиру співслужили благочинний округу протоієрей Петро Струкало, настоятель храму протоієрей Іоанн Формазюк і протодиякон Олег Юдов. Після богослужіння Владика привітав отця Іоанна з днем пам'яті небесного покровителя.


01
01
02
02
03
03
04
04
05
05
06
06
07
07
08
08
09
09
10
10
11
11
12
12
13
13
14
14
15
15
16
16
17
17
18
18
19
19
20
20
21
21
22
22
23
23
24
24

У четверту Неділю Великого посту Церква святкує пам'ять преподобного Іоанна Лествичника - великого подвижника і автора унікального духовного твору «Лествиця».

Про походження Іоанна Ліствичника майже не збереглося відомостей. Існує переказ, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам’ять яких святкується Церквою 26 січня. У віці шістнадцяти років Іоанн прийшов у Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Через чотири роки Іоанн прийняв постриг. Один із присутніх при цьому, авва, передбачив, що він стане великим святим Церкви Христової. Протягом 19-ти років Іоанн трудився під керівництвом свого духовного отця. Після смерті авви Мартирія преподобний Іоанн обрав усамітнене життя, віддалившись у безлюдне місце, що називалося Тола, де провів 40 років у мовчанні, пості, молитві й покаянних сльозах. Не випадково у “Ліствиці” преподобний Іоанн так говорить про сльози покаяння: “Як вогонь спалює і знищує хмиз, так чиста сльоза омиває всі нечистоти, зовнішні та внутрішні”.

Пояснюючи значення назви, преподобний писав: «По малому розуму, даному мені, як невмілий архітектон, спорудив я сходи для вдосконалення. Кожен сам нехай розгляне себе, на який він стоїть ступені».


Мета «Лествиці» - показати, що досягнення спасіння вимагає від людини посилених подвигів: очищення від пристрастей, гріхів, пороків і відновлення в людині образу Божого. Істини, які містить у собі ця книга, будуть корисні для кожного: «Увесь світ не вартий однієї душі, бо світ минає, а душа нетлінна і перебуває навіки». А величезний досвід ігумена Синайської гори допоможе уникнути помилок у духовному житті: «Багато хто, спокусившись рятувати разом з собою недбайливих і ледачих, і самі разом з ними загинули, коли вогонь ревнощів їх згас з часом. Відчувши полум'я, біжи, бо не знаєш, коли він згасне, і залишить тебе у темряві.»





Коментуючи писання святого Іоанна, предстоятель Української Православної Церкви Митрополит Онуфрій зазначає: «Духовне вдосконалення має початок, але не має кінця». Вершиною чеснот є любов, але вона нескінченна, як і Сам Бог. Початок же і шлях вдосконалення подібний сходам, духовне сходження якими зобразив Іісус Христос у Заповідях блаженств. «У них зображена та духовна лествиця, яку людина повинна пройти за час свого земного життя», – підкреслює Предстоятель. Здійснити сходження людина здатна за допомогою посту, молитви та прагнення зрозуміти і виконати Божественну волю.

Початком духовного сходження є усвідомлення себе убогим духом. Людина розуміє, що вона з Богом велика, а без Бога вона ніщо; що все багатство, яке вона має – не її, а Боже. «Коли людина розуміє це, вона починає переживати, плакати, – пояснює Блаженніший владика, – може бути, такими сльозами, які ллються з очей, може бути, внутрішніми, у скорботі душі – що стільки часу перебувала в омані: будучи нічим, вона вважала себе чимось».

Від цього плачу народжується кроткість – коли людина на образи вже не відповідає помстою. «Вона згадує слова Господа:"Мені помста, Я воздам". І вона весь суд віддає в руки Божі», – каже Архіпастир. Кротка людина не шукає свого, тобто своєї волі, але починає шукати волі Божої: вона жадає правди Божої.

«Своя правда може здатися дуже красивою, дуже перспективною, але вона за своєю суттю несе смерть. А воля Божа – вона іноді буває неприємна для нас, буває гірка, важка – у своїй суті несе з собою життя», – підкреслює Блаженніший Митрополит Онуфрій. Тому людина, яка почала духовне життя, яка досягла стану кротості, вона шукає не власної волі, а волі Божої.

Використано матеріали Офіційного сайту УПЦ
і сайту «Православний спадок України на Святій горі Афон»