Цей святий був практикуючим лікарем, професором медицини, лауреатом престижної премії з медицини. Усе життя він самовіддано допомогав людям, які страждали через хвороби і рани, адже йому довелось працювати і військовим хірургом. Крім того він був архієреєм і у богоборницькому СРСР проповідував Воскресіння і Вознесіння Господнє та інші спасительни істини. За свої добрі справи неодноразово був арештований та перебував у тюрмах, у засланні. У 1956 році втратив зір, але продовжував допомагати людям з медичними і духовними проблемами, служити Літургії. Після смерті багато людей отримували зцілення біля мощей святителя та по молитвам до нього. Це стало одною з причин його всесвітньої популярності.

Перший настоятель парафії святого Симеона Богоприїмця м. Миколаєва ієромонах Григорій (Дьяків) активно опікувався ув'язненими і часто приїжджав до обласної дитячої лікарні, щоб хрестити тяжкохворих дітей. Там покійний батюшка нерідко бачив малечу-сиріт, відмовників або таких, що залишилися без піклування близьких. З іншого боку, дуже багато парафіян запитували, де і яка допомога потрібна стражденним. Так виникла ідея створити сестринство, яке існує на парафії з 2005 року.