Через декілька місяців виповниться 300 років з дня народження нашого великого співвітчизника - преподобного Паісія (Величковського). З цієї нагоди пропонуємо читачам декілька цікавих фактів з його біографії.

+ Майбутній святий народився в багатодітній сім'ї, в якій вже було 10 дітей, і при народженні в таїнстві хрещення отримав ім’я Петро.  Його брат, батько, дід і прадід були священниками, сім’я Величковських на той час жила в Полтаві. У дитинстві Петро читав Часослов, Псалтир, книги Святого письма, Старого і Нового заповіту, житія святих Єфрема і Дорофея, "Маргарит" Івана Золотоустого та інші книги, які були тоді в бібліотеці храму. Навчався в Києво-Могилянській академії.

+ Мати юнака не хотіла, щоб той став монахом, і  щоденно про це молилася до Божої Матері. Одного разу їй з’явився Ангел, який сказав, що Петро стане монахом з волі Господньої, а сама вона також повинна піти в монастир і  прийняти монашество, щоб стати прикладом для батьків, які люблять своїх дітей більше, ніж Бога. Згодом вона прийняла постриг з ім'ям Іуліанія.

...Не станем отчаиваться, но и не будем совершенно беспечны: то и другое пагубно. Отчаяние не позволяет встать лежащему, а от беспечности падает и стоящий; то обыкновенно лишает приобретенных благ, это не позволяет избавиться от постигших зол. Нерадение низвергает и с самого неба, а отчаяние сводит в самую бездну зла, тогда как отсутствие отчаяния скоро изводит и оттуда. Вот смотри на силу того и другого. Дьявол прежде был добр, но, сделавшись беспечным и отчаявшись, пал в такую злобу, что после уже и не восстал. А то, что он был добр, — так послушай, что Христос говорит: Я видел сатану, спадшего с неба, как молнию (Лк. 10,18).

Сравнение с молнией показывает и светлость прежнего состояния, и быстроту падения.

Воскресение Христово – центр жизни христианина не только в течение 40 дней пасхального периода, но и каждый день всего года. А место воскресной службы в недельном круге православного богослужения можно сравнить с местом Воскресения Христова в жизни каждого христианина.

Молитва в этот день - лучшее средство против тех бесчисленных депрессий и печалей, которые обитают в «сером быте». Это – сверкающая радуга Божьего завета среди туманов всеобщей суеты. И это та малая Пасха, которая так необходима всем нам.

Вспоминается нам и преподобный Серафим Саровский, которого Пасхальная радость никогда не оставляла. Приходивших к нему людей он каждый день года приветствовал словами «Христос воскресе, радость моя!».

Святой Василий Великий называл воскресенье «истоком дней», «ровесником света».

У четверту Неділю Великого посту Церква святкує пам'ять преподобного Іоанна Лествичника - великого подвижника і автора унікального духовного твору «Лествиця».

Про походження Іоанна Ліствичника майже не збереглося відомостей. Існує переказ, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам’ять яких святкується Церквою 26 січня. У віці шістнадцяти років Іоанн прийшов у Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Через чотири роки Іоанн прийняв постриг. Один із присутніх при цьому, авва, передбачив, що він стане великим святим Церкви Христової. Протягом 19-ти років Іоанн трудився під керівництвом свого духовного отця. Після смерті авви Мартирія преподобний Іоанн обрав усамітнене життя, віддалившись у безлюдне місце, що називалося Тола, де провів 40 років у мовчанні, пості, молитві й покаянних сльозах.

Цей піст не строгий. Не можна їсти продукти тваринного походження: м'ясні, молочні, яйця. Але можна їсти рибу. Риба не вкушається тільки в середу і п’ятницю. Адже це дні особливої скорботи для православних християн