28 листопада Свята Церква шанує пам'ять нашого великого співвітчизника - преподобного Паісія (Величковського). Адже саме в цей день, 15 листопада 1794 року за юліанським календарем, він закінчив свій земний шлях і народився у вічне блаженне життя. Восени 2024 року виповнилось 230 років з цієї дати. Тож пропонуємо читачам декілька цікавих фактів з його біографії.

+ Майбутній святий народився в багатодітній сім'ї, в якій вже було 10 дітей, і при народженні в таїнстві хрещення отримав ім’я Петро.  Його брат, батько, дід і прадід були священниками, сім’я Величковських на той час жила в Полтаві. У дитинстві Петро читав Часослов, Псалтир, книги Святого письма, Старого і Нового заповіту, житія святих Єфрема і Дорофея, "Маргарит" Івана Золотоустого та інші книги, які були тоді в бібліотеці храму. Навчався в Києво-Могилянській академії.

+ Мати юнака не хотіла, щоб той став монахом, і  щоденно про це молилася до Божої Матері. Одного разу їй з’явився Ангел, який сказав, що Петро стане монахом з волі Господньої, а сама вона також повинна піти в монастир і  прийняти монашество, щоб стати прикладом для батьків, які люблять своїх дітей більше, ніж Бога. Згодом вона прийняла постриг з ім'ям Іуліанія.

+ Преподобний жив у неспокійний час, насичений релігійними та військовими конфліктами. Так, після захоплення Медведівського монастиря уніатами йому довелося перейти до Києва, де працював у друкарні Києво-Печерської лаври. Під час життя на Афоні у зв'язку з військовими діями, в які були залучені й грецькі ченці Афона, вирішив піти разом зі своєю братією до Молдови.

+ Преподобний Іона Київський (в схимі Петро) після життя під керівництвом преподобного Серафима Саровського отримав від останнього пророцтво, що він в майбутньому буде учнем трьох духовних чад преподобного Паісія Величковського. Перші оптинські старці: преподобний Лев (Леонід), Макарій, Мойсей – безпосередні учні преподобного Паїсія.

+ Його переклади святоотецьких творінь з грецької, що довгий час були єдиними в нашій духовній літературі, читалися скрізь. Він видав: твори преподобного Ісаака Сіріна, преподобного Феодора Студита, преподобного Варсонофія, святителя Григорія Паламу, преподобного Максима Сповідника, «Восторгнуті колоси» –  збірку творінь святителя Іоанна Златоустого та багато іншого. Найголовнішою працею преподобного Паісія стало видання «Добротолюбіє» – збірки духовних текстів православних аскетів IV – XV сторіч. Ця книга мала великий вплив не тільке на церковне, але й на культурне життя нашої Батьківщини. Наприклад “Добротолюбіє” стало однією з настільних книг для Гоголя.

Мощі преподобного Паісія у Нямецькому монастирі.

34. Покаяння - поле яке завжди обробляється. Воно – рясно плодоносне дерево, що всякими способами приносить Богу доблесні плоди. Воно – дерево життя, що воскрешає мертвих гріхами. Когось гріх губить, тих воно відтворює до Божої слави. Воно - духовна лихва; бо жне, чого не сіяло, і бере, чого не давало.

35. Добрі творці покаянням удобрили Божу ниву, через нього збагатили Церкву, їм наповнили Божі житниці. Через нього земля стала небом, бо наповнилася Святими – цими земними Ангелами. Вихваляються добрі служителі, які покаянням у багато разів помножили посіяне.

36. Ворог переконує скоїти гріх, а покаяння готове прийняти грішника. Ворог ... тягне у відчай, а це обіцяє надію порятунку. Гріх зневажає совість, а покаяння відновлює її силу.

37...покаяння, як добрий лікар, знімаючи з душі імлу ... показує їй світло Божої доброти. Диявол не дає нечестивим одуматися, представляючи їм суворість покаяння. А покаяння, бачачи хитрість його, підходить з ласкою і каже: «Згадайте тільки Бога, – і я буду працювати за вас. Пригадайте Його милосердя, і я клопотатиму за вас із зітханнями. Злегка зітхніть, грішники, в сокрушенні, і я зроблю вас Божими слугами.

Нямецький монастир.

Джерело інформації...